Два роки тому Катя Єгорова пішла з офісної роботи у фріланс, коли вирішила вдатись до радикальних змін, аби вільно подорожувати. Зараз на її рахунку вже 20 відвіданих країн на двох континентах, і вона не збирається на цьому зупинятися.
Катя мешкає у Запоріжжі та чи не кожного місяця від’їжджає за кордон. Однак подорожує вона надзвичайно бюджетно: ціни на її авіаквитки не перевищують 10-20 євро, а відпочити тиждень у Мадриді вона може за 50 євро.
В інтерв’ю Громадському тревел-блогерка поділилась досвідом про те, як можна дешево купляти квитки до Європи, мінімально витрачати у подорожі та жити безоплатно у будь-якому місті.
Як шукати дешеві квитки
Катя рекомендує починати свою подорож не з вибору країни, а саме з придбання квитка.
«Я бачу квиток, і розумію, що завтра на нього такої ціни вже не буде, і я його беру. Якщо це місто, до якого я хотіла потрапити, то я беру, не думаючи. І тільки потім я дивлюся, як можна скласти свій маршрут і розпланувати поїздку».
Ніколи не можна відслідковувати напрямок, який цікавить, «у відкриту», радить Катя. Вона пояснює, якщо шукати білети на конкретні дати на сайті лоукост-авіакомпанії зі свого облікового запису, то саме у ці «актуальні для подорожуючого дні» квитки будуть дорожчі. Тому шукати їх треба в анонімному вікні браузера, а заходити від свого імені тільки для того, щоб здійснити замовлення.
«Щоб зловити цю різницю у ціні, треба постійно відслідковувати. Але ти ніколи не знаєш, зросте ціна, чи впаде».
Катя підписана у соцмережах на сторінки лоукостера Wizz Air, автобусного перевізника Ecolines, cайт порівняння цін на квитки Skyscanner та Lowcost Avia. Якщо компанія оголосила знижку на певний напрямок – одразу надходить сповіщення про це. Наприклад, в одній з подорожей у Каті було 8 перельотів — і на них вона витратила лише 95 євро.
«Завдяки цьому я злітала маршрутом Варшава-Мілан-Варшава за 650 грн. До самої ж Варшави — я дочекалась, коли на автобус буде 50% знижка з України. А взагалі, найдешевший мій білет був Краків-Львів-Запоріжжя за 270 грн. Спочатку автобусом до Львова, а потім потягом до Запоріжжя».
Катя зауважує, що тим, хто постійно живе в тих містах, звідки літають лоукостери, наприклад, у Львові чи Києві, набагато легше планувати подорожі.
Безоплатне житло або Couchsurfing
Найбільше у подорожі можна зекономити, якщо безоплатно жити у місцевих. Саме так Катя за півроку подорожей змогла зекономити на житлі близько тисячі євро.
Такий спосіб називається «Couchsurfing», але він не підходить для тих, хто не хоче нових знайомств або надто вибагливий до комфорту. Працює він наступним чином: на відповідному сайті або ж в однойменному мобільному додатку люди з усього світу шукають для себе або «хостів» — тих, хто хоче і може безоплатно розмістити у себе туриста, або ж «хости» шукають туристів, яких можна до себе запросити.
Як обрати іноземця, у якого можна зупинитись? Перше, що робить Катя, — вона переглядає відгуки про людину.
«Я дивлюся практично всі відгуки за останній рік. Негативні теж читаю, бо людина могла помилково натиснути «дизлайк», але сам відгук був добрим. Або я розумію, що між людьми сталося банальне непорозуміння, тому турист залишив негативне повідомлення. Я навчилася читати їх «поміж рядків».
В основному, каже Катя, «хостами» є неодружені чоловіки 35-40 років. Вони приймають у себе туристів, бо самі вже працюють на «серйозних посадах» та не мають змоги подорожувати, «а послухати історії інших все ще цікаво». Каті до вподоби саме такий вік місцевих, адже надто молоді люди одразу хочуть повести туриста до клубів, а ті, хто старше, влаштовують екскурсії пам’ятками та пропонують спробувати місцеву кухню.
Катя тривалий час витрачає на пошук «хоста», заздалегідь з ним розмовляє, знайомиться, тому по приїзду вже практично немає незручностей при особистій зустрічі.
«В Італії, наприклад, усі дуже дружні. Усі, в кого я жила, давали мені ключі від помешкання. Завжди ми їли разом, зустрічалися з друзями. Але з іншого боку треба бути обачливим. У Римі, наприклад, часто хости по каучсерфінгу шукають дівчину для стосунків».
У самої ж Каті ніколи не було таких «небезпечних» ситуацій. Вона пояснює це тим, що вміє добре обирати хостів і їй «просто щастить».
«Були випадки, коли я комусь сподобалась. Але я казала, що мене це не цікавить, і на цьому все завершувалось. Стосунки у мене теж були, але без негативного досвіду».
Як економити на їжі та транспорті
Їжа та проїзд у європейських країнах — це витрати, яких, здавалося б, неможливо уникнути. Проте Катя знайшла спосіб економити, що одного разу дозволило їй прожити у Копенгагені 6 днів лише за 25 євро.
Часто місцеві, у яких туристи зупиняються, ведуть їх до кафе або ж купують продукти додому і при цьому не просять розподілити витрати. Катя пояснює, що хости розуміють, як 5 чи 10 євро можуть допомогти туристу з України, тоді ж як для них це – «не гроші». До того ж вона обирає тих хостів, які люблять та вміють готувати. Так, за її словами, можна отримати майстер-клас з місцевої кухні, а також шанс разом поїсти та зекономити гроші на продуктах».
«Я не надто вибаглива до їжі. В Європі є їжа, яка навіть дешевша, ніж у нас, наприклад, паста в Італії. Я іноді ходжу сама в кафе, іноді пригощає хост. Не хочеться зовсім у всьому собі відмовляти».
Допомогти зекономити чимало коштів може відмова від алкоголю. Тому Катя рідко п’є алкоголь, та й просту воду вона набирає або у питних фонтанчиках, або ж у кафе. Пояснює, що закордоном вода у таких місцях не гірша за нашу очищену.
Щодо транспорту — Катя ніколи не їздить на таксі, а завжди користується автобусами. Там, де можливо, вона не купляє квиток. Каже, що завжди стоїть близько до виходу, аби щойно з’явиться контроль, швидко вийти з транспорту. За мірками України вартість проїзду в Європі вважаються дорогою — один квиток на автобус може коштувати від 1,5 до 5 євро (від 45 до 150 грн). Катя також розповіла, як одного разу в Копенгагені її таки зупинили контролери.
«Я купила квиток на автобус на 2 зони поїздки, а аеропорт був у третій. Контроль мене зловив та виписав штраф. Але вони не штрафують на місці, а лише надають сповіщення. Далі на сайті можна оскаржити це, якщо ти не згоден. Так мені анулювали штраф на 100 євро».
Однак не всюди можна проїхати «зайцем». Наприклад, у Барселоні квиток компостувати треба на вході.
«Головне — це аби в тебе був хоч якийсь квиток. Так для іноземця легше пояснити контролю, що ти ніби помилився. Але казати, що ти не знав, що треба платити за проїзд — так не вийде».
